Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?
Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.
Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.
Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.
Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.
Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…
Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…
Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.
Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.
На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.
