12 вересня, 342 роки тому, відбулася вирішальна для Австрії й її столиці битва, що увійшла в історію як Друга облога Відня. Місто вистояло — і не без допомоги українців.
У 17 столітті Османська імперія ще лишалася великою військовою силою й прагнула розширити вплив на Центральну Європу. Австрія ж, навпаки, була виснажена війнами в Європі та мала внутрішні проблеми. Відень був «воротами» до Заходу: контроль над містом означав би шлях до німецьких земель, уздовж Дунаю, а далі — до Італії та Франції. Більше ніж 150 років до цього, у 1529 році, Османи вже намагалися взяти Відень, але тоді облога закінчилася провалом.
В липні 120-тисячне османське військо великого візира Кара-Мустафи підійшло до Відня. Місто обороняло лише близько 15 тисяч захисників. Почалася затяжна облога, що тривала майже 2 місяці. Шансів вистояти у Відня було не багато, імператор і багато людей покинули місто і всі готувалися до найгіршого. Про те, що насправді відбувається навколо австрійської столиці союзники навколишніх держав не мали достатньо інформації.
Прорватися крізь кільця османів і передати союзникам звістку про допомогу було майже неможливо. Але колишній військовий, а на час подій купець Юрій-Франц Кульчицький мав зухвалий план. Він добре знав турецьку мову, мав відповідне вбрання й, усвідомлюючи смертельний ризик, зголосився вийти з міста, видаючи себе за османа, щоб дістатися союзників і закликати їх на допомогу. Йому це вдалося!
Кульмінацією стала битва під Віднем 12 вересня 1683 року, коли на допомогу місту підійшла союзна армія Священної ліги — понад 70 тисяч воїнів на чолі з польським королем Яном III Собеським.
Разом із польським військом рятувати Відень прибуло кілька тисяч козаків. Це були воїни з Правобережної України, Поділля й Буковини, які воювали як союзники Речі Посполитої. Їхня роль відповідала традиційній козацькій тактиці: розвідка, партизанські дії, сутички в лісах і на передовій, напади на турецькі загони постачання. Козаки не брали участі у вирішальному кавалерійському штурмі з важкоозброєними гусарами, але вони атакували фланги та переслідували відступаючих.
Облога Відня 1683 року стала останньою великою спробою Османської імперії прорватися в Центральну Європу. І доленосна битва була виграна — не без участі українських героїв.
Після втечі османів у їхньому таборі знайшли мішки з кавовими зернами, які передали Кульчицькому в якості нагороди. Він відкрив у Відні першу кав’ярню Zur blauen Flasche, де подавав каву з молоком і цукром. Так з’явилася віденська кава, яку ми сьогодні знаємо як Melange. Пам’ять про нього зберігається у столиці: фігура героя встановлена на розі будинку за адресою Kolschitzkygasse 4.
Подвиг козаків також не забули. У Відні є два пам’ятні місця: перше — на околиці міста, на горі Leopoldsberg, з боку якої союзники наступали на османів, друге — у парку Türkenschanzpark, де свого часу османи облаштували укріплення й обстрілювали місто.
