Трагедія в Капруні — найбільша техногенна катастрофа в історії Австрії
І як вона зробила австрійські канатні дороги одними з найбезпечніших у світі
Часто показую у своєму Інстаграмі, як катаюся на сноуборді на льодовику Кіцштайнгорн біля курортного містечка Капрун. Поруч із парковкою, якою до підйомників ідуть туристи із спорядженням, стоїть невеличкий сірий будинок. Мало хто знає, що всередині знаходиться меморіал, присвячений жахливій трагедії, яка забрала життя 155 людей.
25 років тому, о дев’ятій ранку 11 листопада 2000 року, з нижньої станції стартував фунікулер із 162 пасажирами. Це були звичайні туристи, професійні спортсмени та працівники курорту — люди з Австрії, Німеччини, Японії, США, Словенії, Швейцарії та інших країн. Для багатьох це була унікальна можливість покататися до початку лижного сезону — ще за місяць до його офіційного відкриття.
Потяг заїхав у 3,2-кілометровий тунель усередині гори, а вже за кілька хвилин перетворився на смертельну пастку, охоплену полум’ям і токсичним димом.
У технічному відсіку стався витік гідравлічної рідини, яка потрапила на нагрівач вентиляції. У замкненому просторі спалахнув вогонь — дим і жар поширилися миттєво. Через нахил тунелю полум’я швидко піднялося вгору — до основної маси пасажирів.
Через кілька хвилин температура в тунелі піднялася до тисячі градусів, а кисень зник майже повністю. Пасажири опинилися у смертельній пастці: внизу палав вогонь і спускатися по тунелю було неможливо, а вгору підіймався токсичний дим, що робив підйом для порятунку також неможливим.
Вижили лише 12 людей — усі вони були в нижній частині вагона, найближче до виходу, звідки потяг щойно заїхав у тунель. Один із пасажирів, молодий австрієць, розбив вікно лижною палицею і закликав інших тікати вниз. Більшість людей у вагоні не зрозуміли небезпеки або чекали на вказівки, адже зв’язку з оператором не було. Інші ж спускалися приблизно 600 метрів по тунелю в токсичному диму — і саме це врятувало їм життя.
Катастрофа стала найбільшою техногенною трагедією в історії Австрії й однією з найстрашніших у світі на гірськолижних курортах. До невеличкого альпійського містечка тоді прибуло понад тисячу рятувальників, пожежників і медиків, які працювали над ліквідацією наслідків трагедії. А ще — понад 700 журналістів з усього світу, які приїхали в пошуках сенсацій.
Слідство виявило низку фатальних помилок: відсутність системи пожежогасіння у вагонах, заблоковані аварійні виходи, не сертифікований для використання у транспорті нагрівач повітря, що став однією з причин трагедії. Фунікулер рухався без машиніста, а всередині не було ані системи пожежогасіння, ані зв’язку з оператором, який керував рухом віддалено зі станції.
Через чотири роки суд виправдав усіх 16 обвинувачених — керівників компанії та техніків. Це рішення викликало хвилю обурення серед родин загиблих.
Офіційне вибачення від компанії, що керувала канатною дорогою, пролунало лише через десять років після трагедії. Курортне містечко Капрун живе й далі приймає туристів, але завжди пам’ятає той день.
Після катастрофи Австрія повністю переглянула стандарти роботи гірських підйомників. Сьогодні понад три тисячі підйомників по всій країні вважаються одними з найнадійніших у світі. Аварійність при 500 мільйонах щорічних пасажирів залишається надзвичайно низькою: щороку трапляється близько 20 серйозних інцидентів, але смертельні випадки практично відсутні. Усі системи проходять щоденний технічний контроль і щорічну перевірку TÜV. Було також змінено європейські стандарти безпеки тунельних канатних доріг і запроваджено нові правила, які діють і сьогодні.
За чверть століття після Капруна в Австрії більше не сталося жодної масштабної аварії. Трагедія, яка колись сколихнула країну, зробила австрійські канатні дороги одними з найнадійніших у світі.
На місці трагедії стоїть меморіал, де викарбувані імена всіх 155 жертв — нагадування про страшний день, який змінив підхід до безпеки в австрійських Альпах. А в містечку Капрун, у музеї Vötter’s Fahrzeugmuseum, зберігається нижня, непошкоджена частина вагона фунікулера.
