Австрія — країна, де гори не декорація, а щоденний виклик для логістики, економіки та часу. Якщо треба швидко з’єднати регіони країни, є два варіанти: або довго об’їжджати Альпи, або пробурити ще один тунель. Австрія за можливості обирає друге — і робить це давно.
Точка старту цього підходу — тунель та гірська залізниця Semmering, відкриті понад 170 років тому. Це була перша у світі високогірна залізниця стандартної колії, а нині — об’єкт ЮНЕСКО. Це був момент, коли австрійці сказали: добре, з горами питання владнають інженери та будівельники.
І ось у грудні 2025 року за участі Президента Австрії урочисто відкрили новий сучасний тунель Koralm, який зʼєднав столицю Штирії Грац та столицю Каринтії Клагенфурт. Через пару днів люди вже заповнювали вокзали й потяги, аби побачити й відчути цю транспортну революцію.
Великий проєкт разом із залізницею почали будувати 27 років тому — у 1998 році. Безпосередньо над тунелем працювали приблизно 17 років, починаючи з 2008 року, а запустили його вже у 2025-му. Так довго — бо це великий комплексний проєкт довжиною 130 км, де, окрім безпосередньо «діри в горах», будували й модернізували 23 станції, понад сотню мостів, залізничні лінії та близько 50 км інших тунелів.
Ідея прямого сполучення між двома містами не нова й перебуває в дискусії вже понад сто років. Але через дороговизну й складність багато великих інфраструктурних проєктів залишаються на папері — але не цей.
Тунель має довжину 33 км, і це шостий найдовший залізничний тунель у світі. Він проходить під Альпами на півдні країни. Висота породи над ним місцями сягає до 1200 метрів. Це дві паралельні труби діаметром кожної 10 метрів.
Перед запуском тунелем було здійснено 280 тестових поїздок зі швидкістю до 250 км/год. Але навіть після першої поїздки в тунелі зʼявився дим: потяги зупинили та викликали пожежників. Зʼясувалося, що це була звичайна хмара пилу, яка не становила жодної небезпеки. Загалом тунель сьогодні вважається одним із найбезпечніших у світі, і значна частина бюджету пішла саме на системи безпеки.
Вартість проєкту оцінюється приблизно у 5,9 мільярда євро. Оскільки проєкт є частиною Балтійсько-Адріатичного коридору, ЄС взяв на себе частину фінансування — близько 600 млн євро. Все інше — федеральний бюджет Австрії через державну компанію ÖBB.
41 хвилина замість майже трьох годин — от настільки скоротилася дорога потягом між Грацом і Клагенфуртом. Помітно зростає інтенсивність руху: стає більше потягів далекого сполучення, прямих рейсів з Відня та поїздів у напрямку Італії. Внутрішня робоча міграція стане простішою. У туристів зʼявляється більше можливостей для денних поїздок. Дві федеральні столиці вже запустили спільний проєкт, у рамках якого можна відвідувати театри в обох містах за одним абонементом. А південь Австрії вперше за десятиліття перестав відчувати себе далеким. Але головне — вантажні перевезення в маштабах ЄС, бо залізниця тут стає вигіднішою альтернативою вантажівкам на дорогах.
Звичайно, є й проблеми. Наприклад, цілий регіон Верхньої Штирії ризикує опинитися поза основною транспортною логікою, адже, навіть попри наявність сполучення, головний шлях тепер іде в обхід. Залишається питання: хто від цього виграє більше — федеральні землі, і чи кожна з них однаково? Ну і класика: занадто дорогий і занадто великий проєкт для непростих часів.
Koralmbahn — це не фінал, а лише початок. Це частина нового Південного шляху довжиною 470 км і загалом нового підходу до роботи австрійської залізниці. У 2030 році має запрацювати новий базовий тунель Земмерінг (27 км), який скоротить шлях з Відня до Грацу й далі на південь ще на 45 хвилин. А ще, можливо, колись буде добудовано неймовірно дорогий та складний Бреннерський тунель (64 км) на заході (зараз найдовший у світі тунель знаходиться в Швейцарії та має довжину 57 км), що взагалі має перекроїти транзит не лише Австрією, а й усією Європою. Гори нікуди не дінуться, тож план розвитку інфраструктури країни логічно передбачає рух саме в цьому напрямку.
