Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.
При цьому різні вимоги до претенденту на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.
Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.
Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.
Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.
В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.
