Я багато чого бачив в Австрії і мене тут важко здивувати. Я люблю і поважаю всі місцеві традиції, а їх багато і вони відрізняються по регіонах. Але є одна річ, яка досі дивує і лякає мене – це Крампус. Травматична і небезпечна подія, під час якої я якось отримав у пику.
Кожного року в кінці листопада і на початку грудня австрійськи села захоплюють демони! І тут я не перебільшую. В цей час на вулиця можна зустріти зграї перевдягнених у страшні демонічні костюми людей. Це не просто поодинокі диваки, а цілі зграї, які бігають по вулицях міст ввечері, сильно шумлять, підривають різну піротехніку та можуть спокійно відлупцювати випадкових перехожих. Якщо ви цього не бачили, то ваша психіка поки не травмована, але при цьому ви упускаєте одну важливу частинку пазлу, який допоможе зрозуміти австрійську душу.
В ніч з 5 на 6 грудня по хатах ходить Святий Миколай і дітям, які поводили себе цілий рік добре під подушкою лишає подарунки. Візуально він виглядає як священник єпископ, а традиція пішла від історії, коли він анонімно та безкорисно допоміг бідній родині, закидаючи їм всяке добро по ночах у хату. За християнською традицією хорошим діткам подарунки, а поганим – прутиком по попі чи взагалі нічого. Але не в Австрії…
В нас разом із відомим святим до дітей приходить Krampus – напівкозел-напівдемон. За спиною в нього мішок, в який він забирає поганих дітей, аби з’їсти, втопити чи забрати в ад… Офіційно нечисть служить Миколаю і той контролює його, тримаючи на ціпку, що логічно символізую добро і зло. А по факту Крампус цікавіший від його доброго колеги і на демонічній ході святий виконує роль декорації, навіть і близько не контролюючи той безлад, що відбувається навколо.
Традиція буває небезпечною і травматичною. Особливо коли глядачі і ряжені часто на підпитку. Це з мого особистого досвіду. Одного разу бачив, як натовп демонів вихопив молодого хлопчину з компанії і почав його лупцювати, а за того вступилися друзі, почалася штовханина, яку зупинила охорона. На вулицях люди можуть отримати травми від побоїв Крампусів або від вибухаючої піротехніки. Якось я підійшов з камерою близько для вдалого кадру і одразу отримав батогом в обличчя. Від шоку я навіть не зрозумів, хто це був. Відбувся переляком. Інколи після великих вечірок до лікарень приходять десятки травмованих. Моя порада: тримайтеся разом, не відпускайте дітей та стійте подалі від демонічного двіжу.
Австрійці не тільки поважають, а ще й активно підтримують віру в цей лякаючий образ. Батьки або родичі спокійно можуть перевдягнутися в демонічні наряди та ходили під вікнами хати і лякати дітей Крампусом, а малі вірять і це мотивує їх бути слухнянішими. Назва істоти походить від старонімецького «Krampen» – кіготь, а на діалекті також означає щось мертве та сухе.
Якщо подивитися на це під іншим кутом, то психологи кажуть, що там, де є навіть лише натяк на таку традицію фізичного впливу на дитину, нічого не заважає батькам піти далі та почати бити власних дітей. А сам образ, ця культура і можливість відшмагати десь на вулиці випадкову людину пропагують агресію в суспільстві. Але цей раціональний підхід ніщо порівняно з багатовіковими традиціями.
Мені подобається епізод вечірнього шоу Джиммі Феллон, в якому актор австрійського походження Крістоф Вальц розповідає про цю традицію американським глядачам.
Це не все, бо в нас тут ще є Перхт! Але візуально вони схожі, хоча є й відмінності, які полягають у міфології, часі, локаціях та цілі їх знаходження в нашому світі, де Percht – це як раз той, хто має відлякувати злих духів.
Чим далі від великих міст, тим цікавішими і автентичнішими будуть ці традиції. Знайти такі івенти можна за ключовими словами Krampuslauf або Perchtenlauf. Колись дивився на ряжених чортів у Нижній Австрії, але на заході у землі Зальцбург все було страшніше та автентичніше.
Дати та місця, де можна побачити Крампусів по всій Австрії: Відень у парку Пратер, Нижня Австрія, Бургенланд земля Зальцбург, Тіроль, Верхня Австрія, Штирія, Каринтія, Форарльберг.
