Вбити осу в Австрії коштує 7500 євро

Спекотне літо повертається щороку, і разом з ним – невід’ємний супутник будь-чого смачненького на столі: оси. Цього літа їх особливо багато через теплу суху весну.

Може здатися, що найпростішим способом позбавитися комахи є насилля, але краще подумати двічі, бо за вбивство корисних комах передбачені серйозні грошові штрафи.

Поруч з нами в Австрії живе близько 300 видів ос. Найнадокучливіші, що якраз лізуть до вас та в хату, всього два види німецька і звичайна оса, але відрізнити жовто-чорних комах між собою непросто. Решта видів живуть непомітно і з людьми майже не перетинаються.

Оси корисні, бо запилюють рослини, полюють на шкідників та є важливою ланкою харчового ланцюга для птахів, кажанів, їжаків та інших комах.

Природу в Австрії захищають фактично дев’ять різних законів, які приймає кожна федеральна земля, саме тому розміри штрафів можуть відрізнятися. Але всі вони сходяться в одному: диких тварин без якоїсь розумної причини вбивати не можна. Деякі комахи можуть мати особливий захист як рідкісні види. Серед таких, наприклад, шершні у федеральних землях Зальцбург, Каринтія та Форарльберг.

Закони захищають також бджіл, лісових мурах, метеликів, бабок, окремих жуків, коників, сарану та равликів.

Штраф за вбивство тварини без розумної причини становить до 7500 євро, а за повторне порушення вже 15000 євро. Додатково можуть застосовуватися штрафи згідно з місцевими законами федеральних земель. Карається не лише факт вбивства, а й конкретні заборонені методи знищення гнізда: викурювання, отрута, монтажна піна, заклеювання, випалювання. Навіть звичайна побутова пастка для ос може створити проблему, якщо комахи в ній тонуть чи гинуть.

Як про це дізнаються? Ну навряд чи хтось зафіксує конкретний факт вбивства однієї комахи. Але от незаконні способи боротьби з гніздами можна побачити та зафіксувати. На практиці за різні порушення можна отримати попередження, припис виправити ситуацію чи порівняно невеликий штраф у кількасот євро.

Звичайно, ви не лишаєтеся один на один з комахами у безвихідній ситуації. Відповідно до федеральної землі та локації можна звернутися до вашого домоуправління (Hausverwaltung), відповідної спілки захисту природи (Naturschutzbund), місцевих пасічників, професійних дезінсекторів (Schädlingsbekämpfer/Kammerjäger) чи у крайньому випадку до пожежників.

Усі ці штрафи й заборони можуть здатися надмірними, поки не згадати, що укуси комах – це не лише “боляче й прикро”, а й смертельно небезпечно. За 10 років в Австрії від цього загинуло 55 людей, а госпіталізовано було по 1200 людей на рік. Небезпечний не сам укус, а алергічна реакція на отруту. В Австрії підтверджену алергію на отруту бджіл чи ос мають понад 300 тисяч людей. Ознаки того, що реакція виходить за межі нормальної: набряк очей чи язика, кашель, свербіж по всьому тілу, а не тільки в місці укусу. У такому випадку – одразу дзвонити на 144, людину покласти на бік, якщо вона втрачає свідомість, ноги підняти.

Для тих, хто вже знає про свою алергію, є конкретні інструменти: Allergiepass (документ, що підтверджує діагноз) і аварійний набір із собою – кортизон, антигістамінні препарати та адреналіновий шприц-ручка. Саме тому закон і робить винятки – підтверджена алергія чи діти в родині є “поважною причиною” видалити гніздо.

Найкраща стратегія боротьби – не доводити до конфлікту. Закривати солодкі напої, накривати десерти і тримати смітник закритим. Якщо ж оси вже кружляють біля вас – не махати руками і не дмухати на них (вуглекислий газ з дихання оси сприймають як сигнал тривоги). Допоможе пульверизатор з дрібним водяним туманом: комахи сприймають туман як дощ і відлітають.

Також можна використовувати невеличкий пилосос для комах (Insektensauger), який їх затягує всередину контейнера, але не травмує і не вбиває. Після чого комаху можна випустити подалі від вас.

Після всіх заборон і штрафів справедливе питання: а є хтось, кого можна прибити без ризику? Так! Наприклад, комарі. Закон також не захищає павуків. Сміливо в квартирі можна знищувати домашніх шкідників: міль, тарганів, мурах-фараонів та клопів. Вони не частина дикої природи, а санітарна проблема.