2025 року в Австрії народилося 75 718 дітей – на півтори тисячі менше, ніж роком раніше. Це вже шостий рік поспіль зі знаком мінус. Середня кількість дітей на одну жінку впала до 1,29 – історичний мінімум за всі роки спостережень. За прогнозами, народжуваність падатиме й далі.
Цифри – з нового «Барометра народжуваності» Інституту демографії Австрійської академії наук, який щороку вивчає стан фертильності в країні і веде дослідження з 1951 року.
Австрія тут не виняток – подібна картина спостерігається по всій Західній Європі. Але за загальною статистикою криється складніша реальність із кількома причинами, які впливають на загальну картину.
60 років тому середня австрійська жінка народжувала майже трьох дітей – показник фертильності сягав 2,82. Відтоді країна пройшла довгий шлях вниз, характерний для більшості західноєвропейських суспільств. До середини 1980-х народжуваність стабілізувалась на рівні близько 1,45–1,50 і протрималась там кілька десятиліть. Невелике пожвавлення сталося у 2016–2017 роках – показник навіть перевищив позначку 1,5. Але відтоді почалось неухильне падіння.
Паралельно змінювався і вік материнства. Якщо 1984 року жінки вперше народжували в середньому у 24 роки, то сьогодні – у 30. Тобто за сорок років – плюс шість років. Це не просто статистика: пізніші перші пологи означають менше часу на другу чи третю дитину, а отже – меншу кількість дітей у сім’ї загалом.
Окрема історія – Відень. Австрійська столиця завжди мала нижчу народжуваність, ніж країна в цілому. У 2023 році показник фертильності у Відні впав до 1,17 – помітно нижче від загальноавстрійського.
За статистичними цифрами стоять кілька причин, які часто діють одночасно і підсилюють одна одну.
Найочевидніша причина – економічна. Вартість житла в Австрії зростала останніми роками значно швидше за зарплати, і для молодої родини питання «де жити з дитиною» стало справді складним. Дитячі садки формально доступні, але їхній графік рідко збігається з робочим розкладом батьків – літні канікули, короткий день, часті вихідні створюють постійні «дірки» в логістиці сім’ї. І це ще за умови, що в садочку є місце.
Окремий тягар несуть жінки. Перерва в кар’єрі через декрет досі означає нижчу зарплату, складніше повернення на ринок праці і зростаючий ризик бідності в старості. Багато жінок змушені обирати між кар’єрою і дітьми.
Паралельно змінюються ціннісні установки. Якщо в середині 1980-х лише близько 7% жінок планували залишитись бездітними, то у 2021 році таких було вже майже кожна п’ята у віці від 20 до 40 років. Дослідники прогнозують, що ця частка продовжить зростати. Важливо розуміти: це не лише про «егоїзм» чи «небажання обмежувати свободу», як іноді звучить у публічних дискусіях. Частина жінок свідомо і остаточно обирає бездітність як спосіб життя. Інші – відкладають рішення, поки воно не стає неактуальним саме по собі. Соціальний тиск «треба мати дітей» слабшає, і дедалі більше людей роблять цей вибір самостійно.
Постійні кризи останніх років не створили проблему народжуваності, але значно її прискорили. Інфляція, економічна невизначеність і міжнародна нестабільність тягнуть показники вниз.
Існує велика різницю між містом і селом. Дослідження показує: проблема не в тому, що городянки не хочуть дітей – а в тому, що вони значно рідше можуть реалізувати це бажання. Жінки у великих містах і на селі мають приблизно однаковий рівень бажання мати дітей. Але результат – різний. У Відні лише 35% жінок, які у 2016 році казали, що хочуть дитину, реально народили її протягом наступних семи років. У менших містах і передмістях – вже 52%, у сільській місцевості – близько 50%. Міські жінки частіше відкладають народження на після 35, що саме по собі знижує загальну кількість дітей у сім’ї.
Чому така різниця? По-перше, у містах більше жінок із бажанням мати дітей все ще навчаються або живуть самі – обидві ці ситуації різко знижують шанси на народження дитини. По-друге, має значення житло: жінки, які живуть у власній квартирі, реалізують бажання мати дитину помітно частіше, ніж орендарки. У Відні, де оренда домінує, це стає серйозним стримуючим фактором.
Демографи не очікують покращення найближчим часом. За прогнозами дослідників, серед жінок, народжених після 1990 року, бездітними залишаться понад 25%. Це вже не просто тренд – це структурна зміна суспільства. Але це не означає вимирання.
Австрія має козир у рукаві – міграцію. У 2024 році 36% матерів по всій країні і 58% у Відні іноземного походження. Фертильність жінок-іммігранток – 1,57 – помітно вища, ніж у австрійок – 1,22. Без цього фактора статистика виглядала б ще похмуріше. Але міграція – не вирішення проблеми, а лише пом’якшення її наслідків.
Демографи попереджають: якщо нічого не змінити системно, тиск на пенсійну систему, ринок праці та соціальні послуги зростатиме з кожним десятиліттям.
