Як змінився ринок праці Австрії за 20 років: людей працює значно більше, а роботи робиться стільки ж

Австрійська служба статистики проаналізувала зміни на ринку праці країни за останні 20 років і зʼясувала, що австрійський ринок праці дуже суттєво змінився. Працюючих людей стало значно більше, а от працюють всі вони менше.

У 2005 році в Австрії працювали 3,75 мільйона людей, а у 2025 році — вже 4,5 мільйона. Це +750 тисяч працівників або ж приріст +20%. Для порівняння: населення країни за той самий час виросло лише на 11,5%. Тобто ринок праці розширювався швидше, ніж країна загалом. Основне зростання дали жінки, старші люди та іноземці.

Жінки масово вийшли на роботу. 20 років тому працювали 61,1% жінок працездатного віку, а у 2025 — вже 71%. Це дуже суттєве зростання. Для порівняння, серед чоловіків приріст був значно менший — лише +3,9%. Але разом із цим є важлива деталь: майже половина працюючих жінок працює неповний день.

Старші люди працюють довше. У передпенсійній групі 55–64 роки в 2005 році працювало 29,9% людей, а тепер вже 60,9%. Фактично — подвоєння. Причини цілком прагматичні: підвищення пенсійного віку, жорсткіші правила раннього виходу на пенсію, старіння населення та банальний дефіцит робочої сили. Але навіть попри це Австрія все ще відстає від багатьох країн ЄС за зайнятістю людей старшого віку: лише 21 місце з 27 країн ЄС.

Іноземці стали одним із ключових факторів зростання ринку праці. Частка працівників без австрійського громадянства в 2005 становила 9,5%, а в 2025 вже 21,2%. Тобто подвоєння за 20 років. Кількість іноземців серед працюючих: 2005 рік — 355 тисяч, 2025 рік — 954 тисячі. Фактично — майже мільйон. Без міграції сучасна економіка Австрії просто не змогла б рости такими темпами.

Австрія остаточно стала економікою послуг. Це тренд, який видно майже в усіх розвинених країнах. Частка зайнятих у сфері послуг: 2005 — 67,2%, 2025 — 73,1%. Тобто майже три чверті всіх працівників. Найбільше зростали: медицина та догляд, освіта, IT та професійні послуги. Натомість промисловість втратила частку, а сільське господарство скоротилося майже вдвічі. Це означає зміну не лише економіки, а й структури професій.

Працює більше людей — але не більше годин. Загальна кількість відпрацьованих годин за рік: 2005 — 6,76 млрд годин, 2025 — 6,89 млрд годин. Різниця — лише +2,1%, хоча людей працює на 20% більше. Головний фактор — часткова зайнятість. Кількість людей на неповному робочому дні: 2005 рік — 798 тисяч, а у 2025 — 1,4 мільйона, тобто майже подвоєння. Часткова зайнятість: 2005 — 21,3%, 2025 — 31%. А серед жінок: 2005 — 39,5%, 2025 — 49,8%. Фактично кожна друга працююча жінка частково зайнята. Причин кілька. Наявність такого права для батьків, яким здебільшого користуються жінки. Обмежені можливості догляду за дітьми. Ну і економіка сфери послуг, де це можливо.

Понаднормових годин стає менше. В 2005 році було відпрацьовано 354 млн годин, а в 2025 вже 170 млн годин. Тобто майже вдвічі менше. Це означає, що класична модель «працювати більше» поступово зникає.

Робочий тиждень став коротшим. Середній фактичний робочий тиждень: 2005 — 34,8 години, 2025 — 29,4 години. Мінус 5,3 години, які можна витратити на щось інше, окрім роботи. На ці цифри прямо впливає часткова зайнятість.

Люди не хочуть працювати більше. Згідно з опитуваннями, працівники хочуть: 78,9% — нічого не змінювати, 14,5% — працювати менше навіть із меншим доходом і лише 6,7% хотіли би працювати більше.

Якщо скласти всі цифри разом, вимальовується дуже чітка картина. Австрійський ринок праці за 20 років став: більш жіночим, старшим, більш інтернаціональним, сервісним, менш індустріальним і значно більш гнучким. Хоча працюючих стало на 20% більше, загальна кількість відпрацьованих годин зросла лише на 2%. Це означає, що економіка більше росте за рахунок кількості людей, а не кількості відпрацьованого часу.

А головне — ринок став менш «робочим» і більш «людиноцентричним». Люди не хочуть вбиватися на роботі навіть попри те, що це прямо впливає на заробіток. І дедалі більше цінують баланс між роботою і особистим життям. Більше часу на себе, родину чи хобі. Класична модель «40 годин на тиждень усе життя» поступово відходить. І це, схоже, лише початок.