fbpx

Гусячий ажіотаж

Кожного року на початку листопада в нас тут починається кулінарно-гастрономічний двіж, адже всі хочуть поїсти традиційне сезонне австрійське блюдо – гуся! В ресторанах з’являються спеціальні пропозиції, а на полицях супермаркету птицю можна взяти або цілою (гусь дуже великий і готувати його вічність), або якусь там грудку чи ніжку, що практичніше. Кожного року я включаюся в цю гонитву за смачним птахом. Я не фанат жирної їжі, але як же тут пропустити.

Часто просто прийти і купити або замовити гуся у ресторані не вийде. Про нього треба окремо домовлятися, а пропозиція обмежена у часі і кількості. Хто не встиг, може йти до супермаркету і брати там звичайного гуся, що я завжди і роблю. Бо життя і так доволі насичене, а займатися окремим менеджментом аби поїсти гуся я тупо не хочу. Ніколи завчасно про нього не згадую, а, коли вже час, просто риюся у м’ясному відділі супермаркету.

Цього року гусь, як і всі інші продукти в Австрії подорожчав. А він і так був не дешевий. Це викликає невдоволення і дає населенню зайвий привід поскаржитися на несправедливість всесвіту. Але ж звичайно від смачної традиції ніхто не відмовляється. Цього року кілограмова ніжка гусака до нашого столу в Billa обійшлася в 22 €.

Чому ж саме зараз? Невже протягом року птахів немає у продажі? А це така давня традиція – їсти птаха на День святого Мартина 11 листопада. Мартин Турський був християнських священиком, який потім став святим. За легендою його шукали віряни, аби обрати єпископом нині французького міста Тур, чого він не дуже хотів. Хитрий священник сховався у сараї, але підступний гусь видав його своїм кряканням. У якості помсти за зраду той наказав смажити гусей, що ми й досі слухняно і робимо, додаючи на тарілку тушковану червону капусту і кнедлі.

Але це все має і практичний бік. В наших краях закінчується сільськогосподарський рік, що відмічають різними тематичними фестивалями і от такими святами. Крім того в цей час відгодовані птахи сягають своєї найкращої форми, і тримати і годувати їх далі вже немає сенсу. Ну і ринкова економіка звичайно.

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *